Розвиток культурно-освітньої сфери Поділля: сторінки історії

Розвиток культурно-освітньої сфери Поділля: сторінки історії

В статті розповідається про викладачів кафедри здоров я людини та фізичного виховання Хмельницького національного університету, які навчалися на факультеті фізичної культури Кам 'янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка. Проаналізовано їх внесок в створення спортивної матеріальної бази ВИЗ, спортивні досягнення їх вихованців, а також здобутки в науковій роботі.

Ключові слова: інститут, університет, кафедра, фізична культура, здоров'я людини, універсіада, Олімпійські ігри, спартакіада, чемпіонат, доцент, професор.

Першого вересня 2008 р. спортивна громадськість нашої країни відзначила 40-річчя утворення кафедри здоров'я людини та фізичного виховання Хмельницького національного університету. За цей період, завдячуючи наполегливій та цілеспрямованій роботі професорсько-викладацького складу кафедри та спортивного клубу, в стінах університету навчались Олімпійські чемпіони С.Нагорний, Т.Таймазов, О.Жовнір, Г.Пундик та багато інших видатних спортсменів світового рівня, які примножують славу нашої держави, її міць і авторитет в міжнародному співтоваристві.

За сорокалітній період кафедра пройшла доволі складний шлях і сьогодні стала науковим, фізкультурно-спортивним центром Поділля. Хмельницький національний університет за результатами Всеукраїнських універсіад заслужено входить у вісімку кращих вищих навчальних закладів України.

Викладачі, тренери кафедри, серед яких один доктор наук, 11 кандидатів медичних, педагогічних, фізичної культури і спорту наук, три заслужених тренери України, три заслужених працівники фізичної культури і спорту України, дванадцять заслужених майстрів спорту, майстрів спорту міжнародного класу, майстрів спорту СРСР і України підготували за цей період 11 заслужених майстрів спорту, 28 майстрів спорту міжнародного класу, 234 майстри спорту¹. На честь перемог Хмельницьких студентів-спортсменів на офіційних міжнародних змаганнях 41 раз піднімався державний прапор і лунав гімн нашої країни. Таким спортивним успіхам може позаздрити будь-який столичний ВНЗ.

Про кафедру здоров'я людини та фізичного виховання Хмельницького національного університету, її спортивні здобутки, окремих викладачів, наприклад, професора Є.М.Свіргунця, можна довідатись з праць як вітчизняних, так і зарубіжних авторів. Метою даної публікації є спроба проаналізувати плідну діяльність випускників факультету фізичної культури Кам'янець-Подільського національного університету ім. І.Огієнка як викладачів кафедри здоров'я людини та фізичного виховання Хмельницького національного університету, їх особистий внесок в розвиток фізичної культури і спорту, навчальної, спортивної, матеріально-технічної бази, підготовки всебічно розвинутих, висококваліфікованих фахівців, утвердження олімпійських принципів.

В 2008-2009 навчальному році на кафедрі працювало 30 викладачів. Майже половина з них — випускники факультету фізичної культури найстарішого на Поділлі Кам'янець-Подільського національного університету ім. І.Огієнка. Серед них самою яскравою постаттю є кандидат педагогічних наук, професор, заслужений працівник фізичної культури і спорту Євген Михайлович Свіргунець, людина великих організаторських здібностей, чесності, принциповості і порядності. Майже тридцять шість років з незначними перервами він очолював кафедру фізичного виховання першого в місті Хмельницькому вищого навчального закладу - Хмельницького національного університету. Саме розвитку фізичної культури і спорту цього вищого навчального закладу сповна віддає він своє серце, свій розум й талант і на цій ниві досяг значних успіхів. Прекрасні відгуки про його працю і результати свідчать державні нагороди, якими удостоїла країна свого славного сина. За своє насичене активною та творчою діяльністю життя він зробив неоціненний внесок у становлення незалежності молодої української державності, щоб Україна була ще більш відомою у світовому спортивному співтоваристві.

Життєва доля професора Є.М.Свіргунця є цілковитим підтвердженням слів одного з найславетніших вчених світу - шведського біолога Карла Ліннея, який підкреслював, що походить із простої родини, і писав: " З маленької хатинки може вийти велика людина"².

Є.М.Свіргунець народився 10 квітня 1939 р. в розташованому неподалік обласного центру с.Ружична. Босоноге дитинство вкарбувалося в пам'ять голодними і тривожними роками війни, післявоєнного життя - надзвичайно важкого і, водночас, обнадійливого. До 5 класу навіть в люті морози ходив до школи в картузі, оскільки купити шапку в сім'ї не було змоги. Шкільне приладдя замість звичного тепер портфеля носив у торбині. Восени і зимою в приземкуватій і холодній школі було темно. Кожен учень ставив перед собою на парті каганець. Але жадоба до знань, віра в світле прийдешнє не покидала молоду людину. Школу закінчив з відмінними оцінками³.

Як і багато його ровесників, після закінчення школи працював там, куди закликали молодь країни - на будівництві шахт Донбасу. Служба в армії, де Євген Михайлович неодноразово виходив переможцем округу з вільної боротьби і самбо, в складі збірної округу з ручного м'яча виступав за першість Збройних Сил, переконала, що найбільше користі він принесе і людям, і собі, коли здобуде фах вчителя фізичного виховання. Це і визначило його подальшу долю. Студентські роки - яскравий слід у житті Євгена Михайловича. Швидко збігли чотири роки наполегливого навчання в Кам'янець-Подільському педінституті. На руках - диплом з відзнакою, в серці - бажання збагатити молодь набутими знаннями. Два роки працював на комсомольській роботі, повністю віддаючись дорученій справі.

На початку 1967 р. Є.М.Свіргунцю, працівникові відділу студентської і учнівської молоді Хмельницького обкому комсомолу, стало відомо про відкриття на базі Хмельницького філіалу Українського поліграфічного інституту нового вищого навчального закладу. Невдовзі це сталося⁴. Новий ВНЗ вимагав створення нових і поповнення існуючих кафедр викладачами. На оголошену вакантну посаду викладача кафедри фізвиховання він подає заяву. З шести претендентів конкурсна комісія надала перевагу саме йому, молодому, енергійному, але головне - мудрій і далекоглядній людині, яка вже тоді бачила перспективу розвитку фізичної культури і спорту молодого вищого навчального закладу⁵. З приходом на роботу Є.М.Свіргунця обирають ще й секретарем комсомольської організації. Роботи в обох напрямках було непочатий край. Але, водночас, таке поєднання допомагало всебічно пізнати душі студентів, їх бажання і можливості, реальний стан справ динамічно зростаючого колективу.

Новостворений інститут розташовувався тоді у двох корпусах щойно збудованої школи-інтернату, яку обласні та міські керівники передали ново-створеному ВНЗ (нині це перший і другий навчальні корпуси університету). Нижче другого корпусу був невеликий спортивний майданчик, а вулиці Інститутської і будівель на ній ще не існувало. У другому корпусі знаходився спортивний зал, в якому були гімнастичні бруси, декілька гімнастичних матів, волейбольна сітка і кілька м'ячів. Такою була на той час спортивна база. Починати спортивно-масову роботу практично доводилось з нуля.

Життя владно диктувало нові умови. Розпочинали із створення перших ігрових команд: футбольної, чоловічої і жіночої волейбольних команд. Маленький фізкультурний колектив зажив повноцінним фізкультурно-спортивним життям. На своїй спортивній базі та в орендованих приміщеннях міста починають працювати спортивні секції, групи здоров'я. Змагання вимагали розвитку інших видів спорту, тому завдяки наполегливим зусиллям Є.М.Свіргунця стали формуватися секції з вільної боротьби, плавання, гандболу, баскетболу, велосипедного спорту тощо.

Обласне керівництво та громадськість міста Хмельницького чекали від колективу інституту спортивних здобутків, перемог, особливо над студентами Кам'янець-Подільського педагогічного інституту, які в основному навчались на факультеті фізвиховання і домінували на той час в області у багатьох видах спорту, а хмельничани постійно займали другу сходинку. Та й самим викладачам, колишнім випускникам цього ж інституту, хотілося швидше "стати на ноги" і довести, що й вони "не ликом шиті". Але не вистачало тренерського досвіду, людських спортивних ресурсів, матеріальної бази. Бажання керівників міста Хмельницького, як і викладачів кафедри, очолюваних Є.М.Свіргунцем, на той час випереджали їхні можливості. Однак ставало зрозумілим, що скоро спортсмени-хтіповці скажуть своє вагоме слово.

У становленні стилю роботи кафедри фізичного виховання інституту провідною стала Постанова Колегії Комітету з фізичної культури і спорту України № 112 від 30 грудня 1969 р., в якій узагальнювався досвід роботи Київського інституту народного господарства з організації фізичного виховання і масової спортивної роботи. Є.М.Свіргунець дуже уважно і прискіпливо ознайомився з цією постановою. Кафедра вчилась на цьому документі і виробляла свій стиль роботи, який в майбутньому навіть став у чомусь кращим. Наприклад, Вчена рада інституту щорічно обов'язково розглядала питання про стан навчального процесу з фізичного виховання, що не давало розслабитись, а бути весь час зібраним. Фізичне виховання стало важливим і усвідомленим компонентом пріоритету оздоровчої направленості і гуманітарного виховання, спрямованого на формування у студентів фізичного, морального і психічного здоров'я, раціонального поєднання фізичної і розумової діяльності. Насамперед, подбали про створення матеріальної бази, розроблення перспективного плану розвитку і почерговості введення в дію спортивних споруд: власного стадіону, спортивних майданчиків, зразкового обладнання єдиного на той час спортивного залу. Розпочали зі стадіону весною 1968 р. В найкоротший час було сплановане та розмічене місце під стадіон з усіма секторами та майданчиками. Більшість робіт виконувалося руками викладачів та студентів у вільний від занять час. Є.М.Свіргунець показував в цьому особистий приклад. Буквально за два роки було побудовано стадіон з дренажем під футбольне поле, секторами для метань та стрибків, бігові доріжки покрито спеціальною сумішшю. Стадіон був огороджений і озеленений, закінчено будівництво баскетбольного і гандбольного майданчиків. Пізніше були побудовані майданчики з інших ігрових видів спорту та водно-веслувальна база на річці Південний Буг.

Важливою сторінкою створення матеріальної основи фізичної культури і спорту стало будівництво спортивного комплексу. Саме завдяки винятково наполегливим зусиллям Є.М.Свіргунця, його організаторським здібностям, вмінням аргументовано переконувати можновладців на всіх керівних рівнях місто Хмельницький має такий спортивний комплекс, який не мають до цього часу багато обласних центрів нашої країни. Будівництво спортивного комплексу професор Євген Михайлович вважає частиною свого життя.

Під керівництвом завідувача кафедри Є.М.Свіргунця були затверджені основні вимоги до викладача кафедри: "Якщо ти хочеш стати майстром своєї справи, знаєш засоби, за допомогою яких можна практично зміцнити тіло, загартувати волю, облагородити серце, витончити розум і врівноважити свідомість студентів, забезпечити передові позиції у своєму виді спорту і піднести цим авторитет свого вузу, - ти задовольняєш вимоги нашої кафедри до спеціаліста фізичного виховання, фізичної культури і спорту. Ми віримо тільки в тих, хто вірить в себе..."⁶. Цього принципу колектив кафедри дотримується і до сьогоднішнього дня.

Є.М.Свіргунець був ініціатором створення у жовтні 1969 р. спортивного клубу - первинної громадської фізкультурно-спортивної організації Всесоюзного студентського добровільного спортивного товариства "Буревісник"⁷. Основною метою діяльності спортивного клубу стало залучення студентів, професорсько-викладацького складу та співробітників навчального закладу до систематичних занять фізичною культурою і спортом. Поставлена мета почала здійснюватися. Прийшла в інститут перша медаль, її виборола Н.Вишнева на змаганнях з велосипедного спорту у першості Укрради ДСТ "Буревісник". Перший кубок для інституту виграли волейболістки на першості міста серед навчальних закладів.

В 1969 вперше брав участь у Спартакіаді Міністерства вищих навчальних закладів України і посів почесне третє місце серед ВНЗ третьої групи. В наступному році в загальнокомандному заліку інститут став срібним призером, переведений в другу групу вищих закладів освіти, і з тієї пори займає перші місця в усіх студентських комплексних змаганнях серед ВНЗ своєї групи.

Завдяки зусиллям молодого дружнього колективу започатковано нові організаційні форми розвитку спортивної роботи, які переходять в добрі традиції та напрацювання. Створюються факультетські колективи фізичної культури, які розгортають масову оздоровчо-спортивну діяльність серед студентів та викладачів. Виникає інститут заступників деканів зі спортивно-масової роботи. У 1970-1971 навчальному році проводиться перша інститутська комплексна студентська спартакіада, яка започаткувала в майбутньому проведення таких комплексних спортивних заходів, як спартакіади серед студентів, що проживають в гуртожитках, спартакіади першокурсників та призовників, спартакіади "Здоров'я" професорсько-викладацького складу і співробітників⁸. Найбільш масовими і популярними видами спорту в ті часи були: спортивні ігри, вільна боротьба, веслування на байдарках і каное, велоспорт на шосе, лижні гонки, багатоборство ГПО, легка атлетика, кульова стрільба, бадмінтон, шахи, спортивне орієнтування та інші, які в переважній більшості входили до програм спартакіад факультету, інституту.

Активно проводились також змагання з окремих видів спорту. Разом з громадськими організаціями проводились змагання з легкоатлетичного кросу та багатоборства ГПО на призи газети "Комсомольська правда". Це були свята здоров'я, які збирали усіх студентів та абсолютну більшість викладачів і співробітників. Колективи факультетів під звуки духового оркестру крокуваи через усе місто до місця змагань, парку відпочинку на березі Південного Бугу. З року в рік розширювалося коло учасників спартакіади "Здоров'я" професорсько-викладацького складу і співробітників. Надихали колектив до активних занять фізичними вправами особистим прикладом ректори, декани факультетів, голови профкомів, завідувачі кафедр та інші керівники структурних підрозділів. Найбільш масовими щодо змагань спартакіади "Здоров'я" були 1982-1985 роки. В них брало участь 22 підрозділи навчального закладу (факультети, кафедри, служби). На жаль, з плином часу така практика з певних причин відійшла в минуле.

Завдяки приходу на роботу в інститут майстра спорту М.Кравцова досить результативно почала працювати група спортивного відділення з важкої атлетики⁹. Є.М.Свіргунець розгледів у цій людині не лише спортсмена, а й педагога. У тридцятирічному віці М.Кравцов ще був діючим спортсменом і брав участь в обласних і національних змаганнях, завойовуючи медалі, особистим прикладом заохочував студентів до систематичних занять важкою атлетикою. Наполеглива праця тренера і спортсменів почала давати результати. Найкращих результатів досяг студент інженерно-економічного факультету заслужений майстер спорту Т.Таймазов, який у 1992 р. на Олімпійських іграх завоював срібну медаль, а в 1996 р. - золоту олімпійську медаль¹⁰. Членом збірної команди України багато років був студент інженерно-економічного факультету, майстер спорту міжнародного класу А.Дуцький, який неодноразово ставав чемпіоном і призером на чемпіонатах і Кубках України, бронзовим призером Європи серед юніорів, переможцем Кубка світу в Угорщині.

З ініціативи Є.М.Свіргунця у 1972 р. на роботу в інститут запросили викладачами тоді ще молодих майстрів спорту СРСР з веслування В.Ярем-чуката Ю.Нечипоренка. З цього року веслування в інституті стало досить популярним, все більше студентської молоді бажали займатися цим видом спорту. Хмельницькі веслувальники набирали силу і в 1976 р. студент механічного факультету С.Нагорний на XIX Олімпіаді в Монреалі у складі збірної команди Радянського Союзу завоював золоту та срібну нагороди". Олімпійського чемпіона зустрічав майже весь колектив інституту. Офіційне вшанування Олімпійського чемпіона С.Нагорного та його тренера В.Яремчука відбулося на стадіоні "Динамо" під час футбольного матчу. За свої досягнення С.Нагорний був нагороджений орденом "Дружба народів" і йому було присвоєно звання "Заслужений майстер спорту", а його тренер В.Яремчук став "Заслуженим тренером України".

Особливу увагу з самого початку своєї діяльності Є.М.Свіргунець приділяв розвитку легкої атлетики, оскільки цей вид був обов'язковим в спартакіадах технічних вузів. У 1980 р. 12 легкоатлетів, які вчилися або працювали в ХТІПО, взяли участь в естафеті "Олімпійського вогню", який несли по території Хмельницької області перед Олімпійськими іграми у Москві. Але найбільших успіхів досягли легкоатлети дещо пізніше. У 1993 році Р.Стіпанов вперше серед студентів виконав норматив майстра спорту міжнародного класу в стрибках у висоту (228 см), а в 1994 р. він став бронзовим призером Всесвітньої універсіади в м.Буффало, США (230 см). Славу стрибунів з Хмельницького підтримала студентка В.Паламар. Вона на міжнародних змаганнях у Греції подолала планку на висоті 193 см і виконала норматив майстра спорту міжнародного класу. В подальшому вона стає учасницею чемпіонатів світу та Олімпійських ігор у Сіднеї та в Пекіні. Гарних результатів досяг штовхальник ядра А.Бородкін, який на студентському чемпіонаті США показав результат майстра спорту міжнародного класу в штовханні ядра- 19 м 71 см. КросменкаТ.Філонюк в складі збірної команди країни стала учасницею чемпіонату світу з кросу в м.Дублін. Так крок за кроком здобувалася спортивна слава, втілювалася в життя програма фізичного виховання студентської молоді, що сприяло поліпшенню морального клімату багатотисячного колективу, стану здоров'я і результативності навчання.

Окремі збірні команди обласного центру і Хмельницької області формувались виключно з студентів Хмельницького національного університету¹².

За рамками цієї статті залишились окремі сторінки розвитку стрільби з лука та кульової стрільби, жіночого та чоловічого волейболу, тхеквондо, дзюдо, самбо, велоспорту, становлення і розквіт команд вищої ліги національних чемпіонатів з жіночого гандболу і регбі тощо. За розвитком кожного з них є титанічна праця і особиста заслуга Є.М.Свіргунця.

Багато і плідно працює Є.М.Свіргунець як науковець. Він опублікував більше сотні статей, присвячених проблемам розвитку фізкультурно-спортивного руху в Україні, ролі фізичної культури і спорту у здоровому способі життя, удосконаленні навчального процесу тощо. Тісні творчі контакти підтримує Євген Михайлович впродовж багатьох років з такими відомими в усій країні вченими і громадсько-політичними діячами як Ю.Павленко, С.Бубка, І.Вакарчук, В.Кремень, М.Дутчак, В.Борзов, В.Мухін, В.Платонов, М.Линц, Р.Раєвський, О.Вацеба, С.Канішевський, А.Цьос, С.Нагорний, І.Гавчук, С.Мельник, О.Яковюк, М.Солопчук.

У 1981 р. Є.М.Свіргунець захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук на тему: "Шляхи підвищення ефективності довільної уваги студентів засобами фізичної культури і спорту". В цьому дослідженні вперше досліджено особливості активного впливу спеціально направлених засобів фізичної культури і спорту на стан показників властивостей довільної уваги студентів, які характеризують робочу активність психіки до процесу розумової праці. Досліджені й експериментально перевірені специфічні прояви властивостей уваги у студентів спеціального, підготовчого навчальних відділень і відділення спортивного вдосконалення. Виявлені найбільш інформативні властивості довільної уваги і їх характерні взаємозв'язки в процесі великої за об'ємом і інтенсивністю фізичної роботи в ряді видів спорту в поєднанні з напруженою навчальною діяльністю'³. В авторитетних збірниках наукових праць, монографіях, дисертаційних дослідженнях зустрічаються посилання на праці професора Є.М.Свіргунця. Як визнаного науковця, праці якого високо цінують в наукових колах країни, Євгена Михайловича систематично запрошують виступити офіційним опонентом спеціалізовані вчені ради для захисту дисертацій, з проханням здійснити рецензії наукових досліджень.

За багаторічну сумлінну працю професор Є.М.Свіргунець неодноразово відзначався державними, республіканськими і регіональними нагородами. Держава високо оцінила заслуги Євгена Михайловича, нагородивши його двома орденами "Знак пошани", знаком "Відмінник освіти України", почесним званням "Заслужений працівник фізичної культури і спорту України" та ін. В 2004 р. Євген Михайлович, підготувавши достойну зміну, передав керівництво кафедрою своєму вихованцю, майстру спорту міжнародного класу, кандидату наук з фізичного виховання і спорту О.Солтику. На пропозицію ректорату він став начальником управління фізичної культури і спорту університету. Такими людьми, як професор Є.М.Свіргунець, може пишатися подільська земля. Його титанічна праця на ниві фізичної культури і спорту спонукала тисячі молодих людей до здорового способу життя, прославила Хмельниччину і всю нашу країну на міжнародній арені, є яскравим моральним прикладом для всіх працівників фізичної культури і спорту у справі безмежного служіння дорученій справі, своїй Батьківщині. В історії Хмельницького національного університету його ім'я навічно вкарбоване як першого завідувача кафедри фізичного виховання, що прославила нашу країну спортивними здобутками на міжнародній арені.

Вірним і надійним супутником професора Є.М.Свіргунця впродовж кількох десятиріч є дружина Віра Гнатівна. Вона працює на одній кафедрі з своїм чоловіком, викладає гімнастику, ритмічну гімнастику та хореографію, її дитинство пройшло в місті Шепетівці. Маючи непересічні здібності до розвитку різних наук, зупинила свій вибір на занятті в секції гімнастики. Наполегливу, здібну і перспективну спортсменку помітили і запросили на навчання в Кам'янець-Подільський педінститут. Студенткою виступала за збірну України на Спартакіаді народів СРСР. Нею захоплювалися такі видатні гімнастки країни як Л.Латиніна, П.Астахова, З.Дру-жиніна, Л.Бурда. На четвертому курсі Віра Гнатівна виконала норматив "Майстра спорту СРСР".

1961-1965 pp. - роки навчання В.Г.Свіргунець на факультеті фізичної культури в Кам'янці-Подільському, назавжди залишились знаменним періодом в її житті. Як дорогу реліквію зберігає подружжя Свіргунців екземпляр інститутської багатотиражки "Радянський студент", в якій знаходиться така інформація: "Тут, в інституті, до неї прийшла і любов. Покохала відмінника навчання, здібного спортсмена- першорозрядника Євгена. З ним і вирішила йти у життя"¹⁴. Весілля відбулося на початку 1965 року. Віру Гнатівну поєднує з чоловіком духовне багатство, щирість почуттів, єдине розуміння подолання проблем, що неминуче виникають у подружньому житті.

Викладацька діяльність В.Г.Свіргунець органічно поєднується з духовним багатством її душі. Вона чудово обізнана з усіма подіями культурно-мистецького життя країни, цінує сучасну українську поезію та прозу. В дитинстві певний час займалася в танцювальному гуртку, навіть мріяла стати балериною. Це захоплення супроводжує її все життя. І зараз, коли від'їжджає в столицю країни, чи за кордон, першою справою є відвідання балету. Разом з чоловіком Віра Гнатівна зібрала прекрасну бібліотеку, що її змісту міг би заздрити відділ культури та мистецтв поважної книгозбірні. Щедрість її душі, чесність, щирість, гостинність в поєднанні з принциповістю і вимогливістю приваблює до неї не лише колег, а й студентську молодь.

З 1968 року працює на кафедрі випускник факультету фізичної культури Кам'янець-Подільського національного університету ім. І.Огієнка В.О.Ткач. Як старший викладач, він брав активну участь у створенні спортивної бази, адже молодий ВНЗ тоді тільки ставав на ноги. Був заступником декана технологічного факультету зі спортивно-масової та оздоровчої роботи. Тренував чоловічу і жіночу команди Хмельницького технологічного інституту побутового обслуговування з баскетболу, збірну жіночу команду з гандболу, яка займала чільні місця серед студентських колективів України. Багато сил та енергії віддано спортивно-оздоровчому табору ВНЗ: бетонував, освітлював, доводив до ладу будиночки відпочивальників. Тривалий час був директором табору.

Василь Олексійович завжди з приємністю згадує досвідчених і добре відомих на Поділлі викладачів факультету фізичної культури В.О.Жабенка і С.М.Сингаївського, під керівництвом яких він вчився і набирався досвіду педагогічної роботи. В.О.Ткач вважає, що під час навчання в Кам'янці-Подільському здобув достатні знання, які дали змогу на педагогічній ниві вирішувати складні ситуації та плідно працювати зі студентською молоддю.

В 1976 р. став викладачем кафедри здоров'я людини та фізичного виховання Хмельницького національного університету А.А.Руснак. Він навчався на факультеті фізичної культури в Кам'янці-Подільському в 1965-1969 pp. (спеціалізація - футбол). Протягом шести років виступав за команди майстрів класу "А" "Динамо" (Хмельницький) і "Буковина" (Чернівці). Футбольна команда Хмельницького національного університету під керівництвом А.А.Руснака займала найвищі позиції в любительському футболі області, міста. Вона була і є багаторазовим чемпіоном області, міста, володарем Кубка міста, області, брала участь в універсіадах України.

За особистий внесок у справу розвитку фізичної культури та спорту серед студентської молоді університету, міста, області в 2000 р. був нагороджений Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, а в 2002 р. - знаком "Відмінник освіти України". Сьогодні А.А.Руснак - заступник директора інституту механіки та інформатики зі спортивно-масової та оздоровчої роботи. А.А.Руснак ніколи не пориває зв'язків з викладачами Кам'янець-Подільського університету, при найменшій нагоді завжди прагне навідатись в місто своєї студентської юності.

Вже 36 років працює старшим викладачем в Хмельницькому національному університеті Р.Є.Савченко. Він навчався в Кам'янці-Подільському в 1964-1969 pp. Під час навчання його спортивною спеціалізацією була легка атлетика. З 36 років роботи в навчальному закладі 31 рік виконував обов'язки заступника декана зі спортивно-масової роботи. У 1980 році технологічний факультет був визнаний кращим в республіканському огляді-конкурсі на кращу спортивно-масову роботу серед ВНЗ. З 1984 по 2004 pp. відповідав за спортивно-масову роботу на економічному факультеті. Факультет завжди був лідером у внутрішніх спартакіадах. На громадських засадах керував клубом любителів бігу "Веселка". Студенти, викладачі і співробітники університету брали участь в пробігах, марафонах. В 1980 р. разом з шістьма легкоатлетами з університету брав участь в естафеті Олімпійського вогню на території Хмельниччини.

Значний внесок у становлення та розвиток кафедри зробив В.Д.Кисе-льов, який начався на факультеті фізичної культури в Кам'янці-Подільському у 1967-1971 pp. Під керівництвом досвідченого наставника Є.Свір-гунця він швидко оволодів педагогічною майстерністю. У 1980-ті роки жіноча команда з хокею на траві, яку тренував Валерій Дмитрович, була в призерах чемпіонату ДСТ "Буревісник". За час своєї роботи В.Д.Кисе-льов опублікував більше півсотні наукових праць. В даний час на громадських засадах є головою федерації волейболу Хмельницької області.

З 1980 р. на кафедрі здоров'я людини та фізичного виховання працює випускник Кам'янець-Подільського національного університету ім. І.Огі-єнка М.М.Рудніченко. За час роботи зарекомендував себе досвідченим фахівцем. Лекційні і практичні заняття проводить на високому науково-методичному рівні. У відділенні спортивного вдосконалення ним розроблена і впроваджена в практику методика поєднання об'ємних та інтенсивних тренувань з розумовою працездатністю студентів-борців під час навчального процесу. В практичній роботі широко використовує науково-методичні рекомендації з розвитку основних фізичних якостей і професійно-практичних навичок студентів, а також впроваджує в практику роботи викладачів кафедри матеріали, викладені в його методичних розробках з вивчення основ самозахисту, техніки вільної боротьби, методики відновлення працездатності. Плідно проводить науково-дослідну і науково-методичну роботу. Систематично виступає на міжнародних, всеукраїнських і регіональних наукових конференціях, семінарах тренерів. Лише за останні роки ним опубліковано три методичні розробки, розділ до навчального посібника "Основи валеології", 14 наукових статей. В цілому за час роботи опубліковано понад 30 наукових і методичних робіт. Із числа студентів ним було підготовлено 27 майстрів спорту, більше 50 кандидатів у майстри спорту і близько 200 першорозрядників. Щорічно в групах спортивного вдосконалення, спеціалізації з вільної боротьби покращують свій стан здоров'я біля 250 студентів.

Завдяки його плідній та цілеспрямованій роботі успіхи окремих студентів-борців відомі не тільки в країні, але й далеко за її межами. Протягом багатьох років його вихованці входять до складу збірних команд країни і ставали чемпіонами України, міжнародних турнірів, переможцями та призерами першостей світу.

В статье рассказывается о преподавателях кафедры здоровья человека и физического воспитания Хмельницкого национального университета, которые обучались на факультете физической культуры Каменец-Подольского национального университета им. И.Огиенка. Проанализировано их вложение в создание спортивной материальной базы ВУЗ, спортивные достижения их воспитанников, а также достижения в научной работе.